Найкращі шляхи боротися з дитячими істериками

істерики

Якщо твоя дитина падає на землю, кричить, копається ногами, ти не один з такими проблемами. Усі діти іноді влаштовують істерики.

Хоча істерики часом бувають конфузними та нестерпними, їх можна вирішити за допомогою твого терпіння та наполегливості. Ці стратегії по дисципліні допоможуть твоїй дитині зрозуміти, щоб з нею не трапилося, прояв істерики не допоможе.

Причини для істерик

Коли твоя дитина виражає глибоку кризу, візьми паузу для аналізу причини такої поведінки. Діти влаштовують істерики з двох причин – неможливість управляти своїми емоціями чи як спробу контролювати ситуацію.

Коли дітям важко взяти себе в руки, вони часто показують своє розчарування через поведінку. Дитина, яка не знає як поводитися з неприємними емоціями гніву, суму та розчарування, може влаштувати істерику. Крики та копання – це спосіб вираження «Допоможи мені, я не в стані опанувати себе».

Іншою причиною дитячих істерик є те, що вони хочуть взяти під контроль ситуацію. Їх метою є добитися свого. Вони сподіваються, що крики змусять тебе зробити те, чого вони хочуть.

Запобігання істерикам

Хоча не усім істерикам можна запобігти, декілька проактивних кроків допоможе запобігти багатьом з них.

Зверни увагу коли саме твоя дитина схильна проявляти істерику. Наприклад, тоді, коли вона голодна чи надто втомлена? Якщо так, сплануй заздалегідь список завдань, які легше дитині зробити після сну та перекусу.

Деколи істерики у дітей виникають коли не виправдовуються їх очікування.

До прикладу, якщо твій син кожного разу отримує іграшку, коли іде в магазин з бабусею, він може очікувати, що ти також купиш йому іграшку.

Попередні домовленості можуть бути чудовим методом формування у дитини реалістичних очікувань. Перед тим, як іти в магазин, поясни дитині що відбуватиметься. Скажи: «Ми купимо продукти, а тоді підемо. Ми не будемо вибирати та купувати іграшку сьогодні».

Перед впровадженням нових ситуацій, встанови правила. Поясни, яких дій ти очікуєш від дитини, говорячи: «Йди поруч зі мною та нічого не рухай руками». Попередь свою дитину про негативні наслідки, які можуть бути, коли вона не послухає.

Покажи дитині як правильно управляти своїми почуттями, щоб наступного разу вона знала як поводитися в такій ситуації. Розкажи дитині про емоції, що допоможе дитині навчитися управляти ними в прийнятний для суспільства спосіб. Навчи дитину говорити «Я злюся» або що для заспокоєння варто зробити глибокий вдих тощо.

Не здавайся в спробах зупинити істерику

Переконайся, що істерика не є ефективною для твоєї дитини. Якщо вона влаштовує сцену тому що хоче, щоб їй купили іграшку, не купуй. Поступка може видаватися простішою у короткотерміновій перспективі, оскільки зупинить істерику, проте в довготерміновій перспективі лише переконає дитину, що істерики —  це хороший спосіб отримати бажане.

Нагороди дитину за вдале управління емоціями

Впровадь позитивні наслідки, коли дитина гарно поводиться. Нагороди її за гарне керування емоціями та відзнач гарну поведінку. Скажи, наприклад: «Синку, ти так гарно сьогодні поводився в магазині, був чемним та виконував мої прохання».

Нагороджуй дитину за гарну поведінку. Запропонуй наклейку за гарну поведінку в магазині. Якщо дитині важко витримати до закінчення тривалих закупок, нагороджуй дитину наклейкою кожні декілька хвилин. Ці позитивні заохочення вимагають певних зусиль, проте допомагають уникнути багатьох негативних поведінкових ситуацій.

Впровадь негативні наслідки за істерики

Істерики потребують настання негативних наслідків, щоб дитина навчилася їх не влаштовувати.

Ігнорування може бути чудовим способом зменшити кількість істерик. Зрештою, це не так весело влаштовувати сцени наодинці без глядачів.

Підійди до ситуації з іншого боку, удай, що нічого не чуєш та поводься так, що ти зовсім не переймаєшся, що твоя дитина влаштовує істерику. Хоча крики на початку можуть ставати голоснішими, з часом дитина зрозуміє, що таким способом не приверне твою увагу.

Деколи допомагають також паузи. Якщо поведінка дитини є надто неприйнятною, щоб залишатися в магазині, можна, наприклад, піти до машини і зробити перерву. Коли дитина заспокоїться, продовжити покупки.

Метою вказаних заходів повинно бути навчити дитину управляти своїми емоціями прийнятними для суспільства способами. Дуже важливо навчити дитину правильно себе виражати з раннього віку.